ВУЗ ШАГ

Індустріальний район. Дошкільний навчальний заклад № 160

  





Сторінка психолога

 

 

Основна функція психолога в дошкульному навчальному закладі: супровід психічного розвитку дітей, відстеження дітей з проблемами у розвитку та своєчасна рання допомога дітям і батькам.

Основні напрямки роботи:

1. Психодіагностика
2. Консультування
3. Розвиваюча робота
4. Просвітницька робота
5. Методична робота

 

 

Практичний психолог керується такими нормативними документами:

Наказ Міністерства освіти України № 616 від 02.07.2009 «Про зміни та доповнення до Положення про психологічну службу системи освіти і науки України”, Законів України “Про освіту”, «Про дошкільну освіту», «Про захист дитинства», Конвенції ООН “Про права дитини” від 20.11.89 , Наказу Міністерства освіти і науки України № 1/9-272 від 02.08.2001, , листа Міністерства освіти і науки України про психологічну службу №1/454 від 30.06.06, листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1/9 - 488 від 04.07.2012 «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах», методичних рекомендацій Центру практичної психології і соціальної роботи, збірників наказів № 18,20, замовлення адміністрації дитячого садка до практичного психолога, «про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання», розробленого з метою запровадження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872. Наказ Міністерства від 06.08.2013 № 1106 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року"Лист Міністерства від 08.07.13 № 1/9-479 "Про діяльність психологічної службиу 2013/2014 навчальному році «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» Лист МОН України від Від _25.07.2014_№ _1/9-374_ «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014/2015 навчальному році»

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?

 

-       ЯКЩО ПРОБЛЕМА НЕ РОЗВ’ЯЗУЄТЬСЯ ТРИВАЛИЙ ЧАС.

-      ЯКЩО ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ, АЛЕ ВАМ ВСЕ-ТАКИ ПОТРІБНА ДОПОМОГА.

-  ЯКЩО ВАС ЩОСЬ ТРИВОЖИТЬ У ДИТЯЧІЙ ПОВЕДІНЦІ, АЛЕ ВИ НЕ МОЖЕТЕ ЗРОЗУМІТИ ПРИЧИНУ.

-       ЯКЩО ВАМ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МАЛЮК ВІДСТАЄ В РОЗВИТКУ ВІД СВОЇХ ОДНОЛІТКІВ. ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, ВАМ ЦЕ ЗДАЄТЬСЯ. АЛЕ КРАЩЕ РОЗСТАВИТИ ВСІ КРАПКИ НАД І І НЕ МУЧИТИ ДИТИНУ ПОРІВНЯННЯМ З ІНШИМИ ДІТЬМИ.

-    ЯКЩО У ВАС Є СІМЕЙНІ ПРОБЛЕМИ, І ЦЕ ВІДБИВАЄТЬСЯ НА ДИТИНІ.

 

           Практика показує, що нерозуміння батьками ролі психолога в дитячому саду призводить до уникнення і відмови від зустрічей з ним.
           Хочеться відразу роз’яснити ситуацію: психолог і психіатр, (з яким часто нас порівнюють) мають суттєві відмінності в роді діяльності.
          Психіатр – лікар, що займається відхиленнями (порушеннями) в психічній сфері людини. Він може поставити діагноз, призначити, при необхідності, медикаментозне лікування, дати направлення в спеціалізований заклад.
          Психолог (дитячий) – педагог, який займається з дітьми, які не мають відхилень у психічній сфері. Він не ставить діагноз, а може зробити умовно-варіативний прогноз на майбутнє. При необхідності може запропонувати пройти консультацію у спеціалістів: психіатра, невролога, логопеда.
          Основним методом роботи психолога є – спостереження за розвитком дитини на всіх вікових етапах, відстеження динаміки розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер дитини. При необхідності, психолог проводить індивідуальні чи групові заняття з дітьми, що мають розвиваючу спрямованість. Всі заняття проходять в ігровому ключі, часто в роботі використовуються казки, рухливі ігри, психогімнастичні етюди, елементи арттерапії (творча діяльність). Діти зазвичай з великою охотою відвідують такі заняття.
На жаль, вирішити психологічні проблеми дітей тільки в умовах дитячого садка, на заняттях з психологом неможливо.
           Без взаємодії з батьками дитини така робота буде носити поверхневий характер, і та позитивна динаміка, яка з’явиться у розвитку дитини, дуже скоро зійде нанівець. Тому, в першу чергу, бажання батьків взаємодіяти з психологом, допомогти дитині подолати проблемні моменти, є найважливішим фактором на шляху змін на краще.
Тільки спільна плідна робота дасть позитивний результат. Як відомо, краще не чекати проблеми, а зробити все, щоб її уникнути. Тому взаємодію з психологом краще починати з самого раннього віку.
         Починаючи з ясельного віку кожна дитина потрапляє під пильну увагу педагога-психолога, який супроводжує процес адаптації дитини до дитячого садку. Перебуваючи в групі, психолог виділяє дітей зі складною адаптацією, спостерігає за особливостями його нервово-психічного розвитку, всіляко підтримує його, проводить розвиваючі і психопрофілактичні заняття з групою дітей, зазвичай у вигляді рухливих ігор, пальчикової гімнастики, логоритмічної гімнастики.
         Батькам, які оформляють дитину в дошкільний навчальний заклад, ми рекомендуємо пройти індивідуальну консультацію з психологом, з метою отримати максимально повну інформацію про особливості характеру дитини, познайомити батьків з розпорядком дня в дошкільному закладі.
         Бесіда, спостереження, анкетування – методи, які допоможуть психологу на консультації краще зрозуміти і спрогнозувати варіанти розвитку дитини, підібрати оптимальні умови для розкриття його інтелектуальних особливостей. Батькам буде корисно навчитися дивитися з боку на свою дитину і підібрати оптимальну стратегію її виховання, що опирається на безумовну любов і довіру.
Ігри для зняття стресу та тривоги в дитини дошкільного віку
(за матеріалами С. Ройз)

 

1. Рослина

 

Використовуємо метафору рослини, яка пускає коріння на новому місці. Створюємо казку про зернятко, квітку або деревце (малюємо картинку, ліпимо з пластиліну/глини, використовуємо природні матеріали та «пожвавлюємо їх наклейками — óчками або малюнками), яке пересаджують в інший горщик (його переносить вітер, перевозять рідні за собою), щоб доглядати та дбати. Або насіннячко саме вирушило подорожувати. Казка про те, як деревце придивляється до нового «ґрунту», розглядає, хто поруч росте, пускає коріння. Приживається. І згодом починає цвісти, до нього прилітають друзі-птахи, звірі... Якщо дерево, за словами дитини, почувається незатишно й небезпечно, запитуємо — що йому допомогло б, можливо, огорожа, ангел або фея дерев, можливо, дорослий друг. Можна після практики підійти до справжнього дерева, пов’язати стрічку, обійняти його, погладити.

 

2. Лінія життя
Цю гру можна використовувати тільки тоді, коли дорослий має запас часу й ресурсу. Ниточкою або довгою стрічкою викладаємо рівну лінію (найкраще використовувати гірлянду з вогниками). Залежно від того, скільки дитині років, ставимо на лінії яскраві предмети (можна взуття) — через кілька кроків один від одного. Кількість позначок за кількістю років +1 (через рік від реального віку) і +1 через 5 років від реального віку. Лінія з ниток має бути набагато довшою, ніж позначки віку. Дитина стає на першу «зарубку» — ми нагадуємо, що це точка, де їй лише рік. На цьому місці малюк тільки починає ходити (дитина може сісти, попроситися на ручки, обов’язково обіймаємо її, якщо попросить; можна навіть дати попити води з трубочки). В міру просування лінією дитина розпрямляється. Під час кожної зупинки говоримо щирі слова. «О! Ще один рік! Як я тобі радий. Цього року ти став/стала... (називаємо якесь досягнення)». Обов’язково трохи довше постояти на позначці реального віку. А потім дитина робить крок у «майбутнє» — дорослий каже: «О! Ти будеш таким щасливим дорослим!» Можливо, підхопити дитину на руки й «перелетіти» над ниткою. Простіший варіант — намальовані крейдою «класики». Дитина стрибає в клітинку віку. В кожній клітинці чекає перевернутий листок з малюнком, словами, сердечком, сюрпризом, який потрібно відкрити. Остання — намальовані радісні символи.
 

3. Прості свята

Нам важливо допомагати дітям відчувати радість. Робимо сюрпризи близьким. Фокусуємо увагу на досягненнях (записуємо, малюємо їх), відзначаємо, що було хорошого за день.
Вигадуємо свята.
Наприклад, свято застилання ліжка, свято збивання подушки, свято мильної піни на щоках, свято вмивання зубної щітки, свято посмішки тощо.
 

4. Складаємо розклад

Для стабілізації стану, для повернення опори та зняття тривоги дитині потрібно більше інформації та зовнішня «передбачуваність». Тобто досить чіткий розпорядок дня. І будь-яка структура. Те, що можна запланувати, — плануємо. Обов’язково попереджаємо про зміни в планах. Ви можете зробити разом розклад, прикрасити його, доручити дитині стежити за виконанням задуманого —це хороша практика.

 

5. Крапелька фарби

Для зняття напруження, для розслаблення, трансформації фіксації на одному переживанні, стані, події. Крапаємо акварельною фарбою у воду, розглядаємо візерунки на воді, спостерігаємо за тим, як розчиняється фарба. Буде добре, якщо потім з дитиною протанцювати, прожити пластикою тіла рух фарби у воді. Нехай дитина своїм тілом покаже рух хвиль акварельки.

 

6. Малюємо на темному або чорному папері

Крейдою, пастеллю, гуашшю. Будь-які теми. Цей метод допомагає в трансформації тривоги, виводить «на поверхню» приховані страхи. З темряви невідомого, минулого, страшного, виступає щось нове і барвисте.

 

7. Повертаємо ідентифікацію

Робота з ім’ям. Пишемо в стовпчик літери імені. На кожну літеру підбираємо гарну рису.
Наприклад: ІВАН — Ініціативний, Винахідливий, Акуратний, Ніжний.

 


1
2
3
4